ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ОБРАЗУ МАЗЕПИ В ЛІТЕРАТУРІ ТА МИСТЕЦТВІ

Мета:  ознайомити учнів із історією світової «мазепіани», познайомити з образом Івана Мазепи у творах світової літератури та мистецтва, поглиблюючи поняття про романтичного героя; активувати читацький інтерес учнів, розвивати навички дослідницької діяльності, вміння робити висновки та узагальнення, формувати уміння презентувати результати своєї роботи; розвивати творче і логічне мислення учнів, їх творчі здібності; формувати вміння висловлювати власні думки грамотно; досягти високої активності та самостійності, індивідуалізувавши навчання і контроль; виховувати повагу до історії свого народу.

Обладнання: виставка творів європейських романтиків про І. Мазепу та їхні портрети, портрети І. Мазепи, кросворд, «Квадрати Вена», кадри з кінофільму Ю. Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу», картки-інформатори.

Тип уроку: урок-семінар (урок додаткового читання).

Епіграфи:

Кожна епоха породжує свого героя.

Корейське прислів’я

Людина є таїна. Її треба розгадати, і якщо будеш її розгадувати все життя, не кажи, що згаяв час; я займаюся цією таїною, бо ж хочу бути людиною.            Ф. Достоєвський

Історія не дала йому корони, як він того бажав. Проте поезія обдарувала його, без його відома, королівством, набагато кращим, аніж ті, які має політика… Його супротивники ненавиділи його, проте жінки його любили, церква прокляла його, але поети його оспівали!

Віконт М. де Вогює «Мазепа. Легенди та історія»

…Ти вже ніколи не вмреш. Бо ти безсмертний.

Ю. Іллєнко. «Молитва за гетьмана Мазепу»

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Розгадування кросворда на тему «Мазепа»

1м	а	з	е	п	и	н	ц	і
			2в	о	л	ь	т	е	р
		3п	о	л	ь	щ	а
				4т	е	р	е	з	а
			5к	а	з	и	м	и	р
				6в	а	р	н	и	ц	я
			7к	а	р	л

1. Назва села, у якому народився Іван Мазепа. (Мазепинці)

2. Французький  письменник,  який  описав  романтичну  історію кохання Мазепи. (Вольтер)

3. Країна,  у  якій  відбувались  події,  описані Вольтером  і Байроном. (Польща)

4. Ім’я дружини графа-воєводи, в яку начебто був закоханий Мазепа. (Тереза)

5. Ім’я короля, при дворі якого служив молодий Мазепа. (Казимир)

6. Назва села, у якому помер Мазепа. (Варниця)

7. Ім’я короля, якому у творі Байрона Мазепа розповів про історію

свого кохання. (Карл)

Ключове слово: назва міста, біля якого військо шведського короля зазнало поразки. (Полтава)

2. Бесіда за змістом поеми Байрона «Мазепа».

- До якого жанру належить твір Байрона «Мазепа»?

- Що вказує на це?

- Коли і де було написано поему?

- Назвіть джерела, використані автором для створення поеми.

- У чому особливість авторської інтерпретації образу Мазепи?

Висновок. Байрон «Мазепа»:

—              монолог-сповідь з вираженням почуттів, руху думок, польоту уяви;

—              «шляхетний злочинець», який кидає виклик суспільству, його законам і моральним нормам, зазнає кари;

—              романтичний герой, що терпить жорстоку поразку, коли, здавалося, стає реальністю мета його життя;

—              невпинний біг «дикого коня» створює образ України, яка постає вільною країною, що повинна рухатися у майбутнє.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Чому ототожнюють поняття література і людинознавство? (Людина – це особистість, якій притаманні суперечності душі: любов-зрада, смерть; влада-свобода. Людина – це велика тайна.)

Чому, на вашу думку, дуже часто можна бачити головними героями художніх творів саме видатних осіб, державних діячів? (Тому що в них можна споглядати більше суперечностей у людині.)

Сьогодні на уроці ми простежимо як зображується в літературі історична постать Івана Мазепи. Постать Мазепи – чи не найвизначніша в українській та всесвітній історії. Митців манила пов’язана з його особистістю легенда, в якій зображено його як романтичного героя любовних пригод. Мазепа в західному світі – постать любовного героя Вольтера або Байрона, а не історична особистість. Як бачимо, ім’я Мазепи було і залишається досить популярним, завдяки низці міфам, легендам і переказам. Звичайно, ми не можемо на одному уроці  познайомитись  з  усіма  творами  мистецтва,  присвяченими  цій легендарній людині, але з деякими познайомимося.

Словникова робота.

Інтерпретація (лат. іnterpretatio – роз’яснюю, перекладаю) – 1) роз’яснення, тлумачення, розкриття змісту чого-небудь; 2) дослідницька діяльність, пов’язана з тлумаченням змістової, смислової сторони літературного твору на різних його структурних рівнях.

Вічні образи – літературні образи, які за глибиною виходять за межі конкретних творів та зображеної в них історичної доби.

ІІІ. Формування нових знань, умінь, навичок.

1.    Повідомлення учня-мистецтвознавця.

Саме загадковість постаті Івана Мазепи привернула до нього увагу багатьох європейських митців.

Гетьман  Іван Мазепа  є найбільш відомим в Європі та Америці представником України. Йому присвячено 186 гравюр, 42  картини,  22  музичних  твори,  17  літературних  творів,  шість скульптур. Серед найбільш відомих творів —

гравюри  І. Мигури, І. Щирського, Д. Галяховського, Л. Тарасевича, М. Бернінгротга;

портрети невідомих художників XVII — початку XVIII ст., що зберігаються в музеях України;

полотна історико-легендарного змісту відомих художників А. Деверія, Ю. Коссака, Л. Булянже, Г. Верне, Т. Жеріко, Е. Делакруа, Є. Харпентера, М. Неримського.

Українська тема, яка зацікавила Байрона, знайшла своє втілення і в творчості європейських композиторів. П. Чайковський зобразив Мазепу в однойменній опері в темних тонах. У Франції була популярною кантата «Мазепа» композитора Пуже. А 1847 року на гастролі до України приїхав геніальний угорський композитор Ференц Ліст, який створив симфонічну поему «Мазепа» і однойменний фортепіанний етюд. В яких Ліст романтизує образ Мазепи, надаючи патетичного звучання.

Ще образ Мазепи у своїх творах висвітлювали такі композитори: П.  Сокальський,  К. Педротті, Ш. Пурні,  Дж.  В.  Гінтонн, Ф. Педрель, М. Гранваль, Ж. Матіас, О. Титов, С. Рахманінов.

В літературі звертались до цієї постаті як українські, так і світові письменники, такі як Вольтер, Дж. Байрон, В. Гюго, Ю. Словацький, О. Пушкін, Ф.  Булгарін,  Г. Асакі,  Б. Лепкий, В. Сосюра та інші.

Висновок. Отже, ціла низка творів не лише в літературі, а й у музиці та живописі, про українського гетьмана складають у європейській культурі так звану «мазепіану». Цим поняттям назвав серію графічних картин, присвячених гетьману України Івану Мазепі, заслужений художник України, лауреат національної премії імені Т. Г. Шевченка Якутович у 2004 році.  (Запис у зошитах.)

2. Повідомлення учнів, які опрацьовували поему В. Гюго «Мазепа»

—       Під безпосереднім впливом поеми Байрона «Мазепа» 1829 року з’явилася однойменна поема Віктора Гюго із збірки «Орієнтації». Більшість  строф  її  першого  розділу  мають  відповідники  в  поемі Байрона, вони інспірувалися її образами й картинами, близькими або й тотожними за фабульним змістом. Та попри це поеми Байрона і Гюго є творами різного змісту й стилю. У поемі Гюго не залишається й сліду від ліричного драматизму Байрона, сюжет переводиться в живописний план  і  об’єктивується. Якщо  в  англійського поета герой  веде розповідь  від першої  особи, що надає поемі характеру ліричної сповіді, то у Гюго розповідь ведеться в  імперсональному епіко-описовому ключі, а герой перетворюється на постійний компонент низки живописних кадрів.

Словом, у поемі Гюго «Мазепа» переважає живописний елемент, який витісняє ліричний. У поемі домінує стихія барв і світла, пластичних образів і форм. Локальні ознаки українського ландшафту й «сліди історії», які зустрічаються у Байрона, в ній зникають. Про те, наскільки приблизно уявляв поет український колорит, свідчить поява в ньому піщаної пустелі з барханами, «схожими на смугасте покривало».

Щось подібне відбувається в поемі Гюго і з образом Мазепи, який остаточно втрачає риси конкретного історичного діяча й міфологізується. Щоправда, в останніх строфах першого розділу говориться про те, що «цей живий труп одного дня стане повелителем племен України», що «його дика велич народиться із його мук» і він «винагородить себе, засіваючи поле мертвими без погребіння», але це говориться на рівні узагальнення, притаманного міфопоетичному герою. Загалом можна стверджувати, що у Гюго відбувається перетворення образу історичного діяча в міфопоетичний символ.

Висновок. Віктор Гюго «Мазепа»:

—              відсутній ліричний елемент;

—              епіко-описова розповідь;

—              відсутній український колорит;

—              немає «історичного діяча».

3. Повідомлення учнів, які опрацьовували поему  О. Пушкіна «Полтава»

— Пушкінська «Полтава» теж пов’язана з поемою Байрона «Мазепа», але ця пов’язаність  специфічна. Власне, вона  є полемікою з Байроном і Рилєєвим, з якими її автор різко розійшовся в трактуванні постаті Мазепи. У  своїй поемі Байрон цілком прихильно ставиться до гетьмана, більше того, його образ поетизується і героїзується, що цілком неприйнятне для Пушкіна. Відверто прагнучи «розвінчати» Мазепу, він удається у своїй поемі до чорних фарб  і різких звинувачень. Бунтівний гетьман постає в його поемі як утілення всіх можливих пороків (їх поетичний каталог подається вже на початку), як  справжнє «исчадие  ада», що не має  в  собі нічого людського. Образи Петра I та Мазепи розміщаються в Пушкіна на полюсах міфічної  вертикалі й наділяються протилежною  векторністю. Образ Петра  I — це напівбожество, на яке не падає жодна тінь.  Зовсім  інша  міфологічна  парадигма  образу  Мазепи,  який пов’язується зі світом зла та мороку й набуває змісту вихідця із потойбічного світу. Пушкін наділяє його демонічними рисами: у нього немає довірливих взаємин з людьми, він самотній, постійно плекає підступні плани й повсюди сіє зло. навіть природа його не приймає та осуджує. Словом, образ Мазепи створювався Пушкіним за неписаним законом політичної міфології, ще однією обов’язковою складовою якої  є репрезентація  опозиційної  сторони як утілення завершеного  зла,  руйнівного  й  історично  безперспективного. Усе це доводить недоречність проведення паралелей між образами Мазепи у Байрона і Пушкіна.

Висновок. Олександр Пушкін  «Полтава»:

—              зрадник;

—              жертва палкого кохання;

—              покараний долею за зраду.

(Довідка.) Серед росіян ХІХ ст.., коли політика вимагала зображувати Мазепу ворогом держави, протилежний образ створив Кіндрат Рилєєв. У Рилєєва Мазепа є особою шляхетною і трагічною: на зраду Петру І він зважився задля добра народу.

4. Повідомлення учнів, які опрацьовували твір В. Сосюри «Мазепа».

— Тривалий час, починаючи з 1929 року по 1960 рік, В. Сосюра працював над твором «Мазепа». Повертаючи із забуття зневаженного царатом гетьмана, поет веде мову про боротьбу за волю і щастя народу:

Я серцем хочу показать

страшну трагедію Мазепи

і в ній, в той час страшний незгоди,

страшну трагедію народу...

...Любив Вкраїну він душею

і зрадником не був для неї...

Він серцем біль народу чув,

що в даль дивився крізь багнети...

Отримавши клеймо «забороненого твору», поема разом із ґрунтовним літературознавчим аналізом лише 1988 року була опублікована в журналі «Київ». цей великий, замислений в епічних вимірах твір ще раз підтвердив ліричний талант В. Сосюри, для якого переживання подій було завжди ближчим за їх осмислення. Поему «Мазепа» В. Сосюра писав тоді, коли його шалено цькували за вірш «Любіть Україну!». Публічно поетові доводилось «каятись» і друкувати такі вірші, що невдовзі склали збірку «Мир».

Володимир  Сосюра,  на  вiдмiну  вiд  своїх  попередникiв,  по-своєму  трактує  постать Мазепи. Не  iдеалiзуючи  його  як  неординарну особистiсть, поет творить, насамперед, художнiй образ, а не полiтичний портрет гетьмана. Вiн намагається розкрити психологiю особистостi Мазепи  i  через  його  образ  пiднести  iдею  державностi України,  її незалежностi. Тому щирiсть  i громадянська мужнiсть у  розмовi  з  читачем  про  найскладнiшi  перiоди  в  iсторiї  України є головними ознаками поеми «Мазепа».

Автор розповідає про причини трагедії Мазепи:

Бо не пiшов за ним народ

Шляхом i радостi й надiї.

не зрозумiв його вiн мрiї...

Та Мазепа не звинувачує своїх спiввiтчизникiв, бо «помиляється й народ, коли немає ще держави» — так пояснює сам поет помилку українцiв.  I в цьому  сам Мазепа вбачає не лише особисту, але й нацiональну трагедiю:

Хiба народу не любив я!

Собi на горе й безголiв’я

не зрозумiв мене народ.

Мазепа до останньої хвилини життя залишається вiрним своїй любовi до народу й України, iм’я якої було останнiм словом на його устах у хвилину смертi: «Прощай, Україно, прощай!».

Iдея  трагедiї пронизує  весь  твiр Сосюри; щоб посилити  її,  автор вдається до опису сну Мазепи, коли той бачить себе маленьким хлопчиком  i  слухає  розповiдь  учительки-черницi  про  Україну. Менi здається, що саме в цьому снi Сосюра найвиразнiше розкрив внутрiшнiй свiт Мазепи: «Я України не забуду, вона для мене як зоря!». I вже далi лунає його життєве кредо:

Ми вiзьмем ворога в клинки

I на кiстках його проклятих

Знов зацвiте Вкраїна-мати!

Весь час звучить у поемі пристрасне зiзнання Мазепи в любовi до своєї України, до своїх спiввiтчизникiв. Але вони «…його покинули в бiдi», не зрозумiли його намiрiв. Сосюра досить принципово пiдходить до оцiнки цiєї трагедiї: вiн доводить, що трагедiю народу, України деякою мiрою спричинив сам гетьман, який не знайшов правильного шляху для досягнення своєї мети, не зрозумiв до кiнця, що царськiй «сталi»  треба протиставити ще  бiльш могутню силу — «гнiв, народний гнiв!». Поет зазначає, що саме «народ останнє скаже слово». Основну думку поеми В. Сосюра висловив так:

Хай про Мазепу спiв мiй лине,

Хоч вiн був пан, серце мав.

За сувереннiсть України

Боровся вiн i в цiм був прав.

Висновок. Володимира Сосюри «Мазепа»:

—              борець за волю і щастя українського народу;

—              художній образ;

—              патріоту України;

—              відсутня тема кохання.

5. Повідомлення учнів, які опрацьовували твір Ю. Словацького «Мазепа»

Юліуш Словацький створив дві драми, в основі яких історія Мазепи: першу — 1834 року, яку сам потім знищив, а другу — 1839 року, і то був єдиний твір поета, поставлений за його життя на  сцені. Драма Ю. Словацького «Мазепа»  заснована на історичних  реаліях. Його  герой, шляхетний, хоч  дещо необачний, був утягнений у похмуру драму, в якій рушійними силами є боягузтво короля, злочинна любов Збігнєва та сліпа ненависть воєводи. Честь не дозволяє Мазепі, який не був сам закоханий, а  став  свідком кохання,  розкрити  всі  обставини  «забороненого кохання», що наражає його на жорстоку помсту магната. У кульмінаційній сцені його за розпорядженням ревнивого воєводи замуровують заживо в глухій кімнаті, але й перед лицем жахливої смерті він не видає  таємниці нещасних  закоханих, яким щиро співчуває. В останню мить його за наказом короля розмуровують і напівмертвого виносять із могили, чим завершується його випробування смертю.

Але  на  героя  чекає  ще  одне  тяжке  випробування —  скачка зв’язаним на дикому коні степами України, яка в метафоричному сенсі є його Голгофою. З сюжетно-композиційного погляду ця сцена видається зайвою, повтором, навіть такою, що порушує жанрові засади драми. Але вона необхідна авторові для остаточного зображення міфічності Мазепи.

Висновок. Юліуш Словацький «Мазепа»:

—              свідок кохання необачний, але чесний;

—              утягнений у похмуру драму;

—              поява релігійно-містичних мотивів.

Отже, тільки з сукупності порівнянь цих однойменних поем ми зрозуміли, що Мазепа йшов усе життя назустріч великим спокусам і небезпекам, здобуваючи в них винятковий досвід і небуденну ясність думки.

Узагальнюючий висновок повідомлень учнів про Мазепу:

-         реальна історична постать;

-         зв'язок з Україною;

-         джерело: легенди та перекази.

6. Аналіз і демонстрація кадрів із фільму Ю. Іллєнка «Молитва за гетьмана Мазепу»:

Про Мазепу зняті 3 художні фільми та 3 науково-популярні. Характеризуючи Мазепу як патріота, мудрого державного діяча, В. Сосюра визначив свою мету так:

Я серцем хочу показать

Страшну трагедію Мазепи

І в ній, в той час страшний незгоди,

Трагедію мого народу.

         На мою думку, цими словами визначається і мета українського кінорежисера та сценариста Ю. Іллєнка, автора двосерійного фільму «Молитва за гетьмана Мазепу». Головним героєм твору є гетьман Мазепа, але, як стверджують критики, у фільмі проглядають іще три персонажі-невидимки, присутні у кожному кадрі: Українська історія, Національна ідея, Біль автора.

Діалог Мазепи з Петром І на тлі Полтавської битви, монологи Мазепи про «переяславські кайдани», Андрусівський «торг», коли «розрубали Україну на дві половини», картини руйнування могили Мазепи радянським маршалом у Бендерах 1945 року не можуть не збудити національної гідності у глядача. Образ вершника, що мчить серед хащі, можна тлумачити і як символ постійної небезпеки, кари за те, що живеш вільним, не хочеш коритися обставинам.

         У фіналі Мазепа кілька разів оживає і вмирає. Це теж символ: Україна помирала і знову оживала. А Іллєнко переконує: відродиться знову.

ІV. Застосування набутих знань, умінь і навичок.

1.    Підсумкова бесіда.

- Визначте поняття «мазепіана».

- Визначте поняття «вічний образ».

- Чи можна стверджувати, що образ Мазепи є одним із «вічних» у мистецтві? (Цей образ надзвичайно поширився в певні культурно-історичні часи на території різних культурних регіонів Європи та функціонує в них протягом тривалого часу – а це ознаки «вічного образу».)

Висновок. Поема Байрона «Мазепа» допомогла образові українського гетьмана досягти рівня «вічного образу» «прометеївського» типу, таких як Жанна Д’Арк, Карл Великий тощо. Такі образи різною мірою міфологізуються в конкретних художніх втіленнях і символізують непідвладність людини обставинам, незламність людського духу.  

V. Оцінювання результатів роботи учнями.

VІ. Домашнє завдання.

Написати твір-роздум «Який пам’ятник я б поставив Мазепі (з білого чи чорного мармуру)».

Підготуватись до виразного читання напам’ять поезій Байрона; намалювати ілюстрації до вивченої поезії.